- радіологія
- —————————————————————————————радіоло́гіяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
радіологія — ї, ж. Наука, що вивчає радіоактивність. •• Військо/ва радіоло/гія розділ військової медицини та медичної радіології, який вивчає особливості радіаційних уражень та розробляє методи і засоби їхньої діагностики, лікування та профілактики. Меди/чна… … Український тлумачний словник
радіолог — а, ч. 1) Фахівець із радіології. 2) Лікар фахівець з медичної радіології та променевої терапії. || Лікар, який застосовує радіотерапію для лікування хворих … Український тлумачний словник
радіологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радіолог — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
радіологічний — а, е. Стос. до радіології. •• Радіологі/чний вік вік мінералів і гірських порід, а також органічних решток, що визначається за накопиченням у них продуктів розпаду радіоактивних елементів … Український тлумачний словник
технік-радіолог — те/хніка радіо/лога, ч. Технік, який лагодить, налаштовує, обслуговує і експлуатує радіологічну апаратуру … Український тлумачний словник
онколог-радіолог — онко/лога радіо/лога, ч. Лікар – фахівець, що має підготовку з променевої терапії злоякісних захворювань … Український тлумачний словник
технік-радіолог — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
радіаційно-біологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радіобіологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови